Збережемо природу Землі разом

 

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомляє, що в Україні активізувалася сезонна фаза розвитку саранових. Масово поширюється сарана марокканська (Dociostaurus maroccanus) та італійський прус (Calliptamus italicus). В якості харчування сарана обирає листя, стебла, квіти різних рослин. Під час міграції може бути знищений весь посів в найкоротші терміни, втрата врожаю становить від 25% до 100%. Зважаючи на вищевикладене, необхідно організувати систематичне обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ, місць біля водойм, для своєчасного виявлення та недопущення поширення осередків з високою чисельністю перелітної сарани. Обстеження краще проводити після сходу сонця до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах. За способом життя саранові поділяються на стадні, до яких відноситься італійський прус, перелітна і марокканська сарана, та нестадні види – кобилки, коники, інші. Спалахи чисельності саранових здебільшого пов’язані з рядом посушливих років і весняних посух. Збільшення чисельності сарани спостерігається після 1-2 посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів, що ми спостерігаємо цього року. Саранові збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Під час сильних вітрів відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу.

Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин. Це має на меті підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та стимулювати економічний розвиток.

Не пали – компостуй!

Щороку весною починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.

Період весняної повені особливо небезпечний для тих, хто живе поблизу річки, ставка, водойми. Унаслідок весняного паводка, навіть при відсутності затоплення чи підтоплення, до підземних ґрунтових вод, а отже, й до свердловин, колодязів, каптажів природних джерел із скотомогильників, кладовищ, убиралень, хлівів, сміттєзвалищ та інших забруднених територій можуть потрапити збудники інфекційних захворювань: туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та ін. У зв'язку з цим існує ризик спалахів інфекційних хвороб.

2 лютого, на честь дня заснування Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у 1971 році в м. Рамсар (Іран), відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. 

Командою ГО «Збережи Дніпро» розроблено віджет-інформер – інструмент інформування мешканців щодо стану показників складових довкілля у їхніх населених пунктах та громадах. Цей віджет  призначений для встановлення на веб-сайти: місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, навчальних закладів, новинних ресурсів тощо.

 Виконавчий комітет Мачухівської сільської ради просить власників та землекористувачів громади провести обстеження земельних ділянок, присадибних ділянок та прилеглої до них території на предмет виявлення та знищення злісного карантинного бур’яну – амброзії полинолистої.