A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Мачухівська ОТГ
Полтавська область, Полтавський район

НОВИНИ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

  • 6 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня
    2020 р. № 169 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру»

      Цим документом затверджено такий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру:

       «1. Цей Порядок розроблений відповідно до цілей Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 р. № 849 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 79, ст. 2714), в частині внесення 100 відсотків відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки та визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру” (далі — бюджетні кошти).

       2. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки.

       Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Держгеокадастр, який є відповідальним виконавцем бюджетної програми, та його територіальні органи.

       3. Основними завданнями головного розпорядника бюджетних коштів є координація діяльності розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, пов’язаної із проведенням інвентаризації та реєстрації державних земель, а також створення та оновлення топографічних карт і планів масштабу 1:10000.

       4. Бюджетні кошти спрямовуються на здійснення заходів щодо:

       1) проведення державної інвентаризації земель;

       2) створення та оновлення топографічних карт і планів (аерофотозйомка, придбання та опрацювання матеріалів космічної зйомки, створення ортофотопланів, створення цифрових моделей рельєфу та місцевості, оновлення площ населених пунктів, обстеження та оновлення геодезичних пунктів, виготовлення цифрових растрових карт та планів, векторизація растрових зображень карт та планів, підготовка до видання цифрових карт та планів, виведення графічних копій цифрових карт та планів).

       5. Бюджетні кошти використовуються з урахуванням взятих на облік органами Казначейства бюджетних зобов’язань відповідно до паспорта бюджетної програми.

       6. Закупівля товарів, робіт та послуг за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку.

       7. Для виконання бюджетної програми Держгеокадастр складає щороку відповідний план заходів і подає його на затвердження Мінекономіки. Копія затвердженого плану подається у п’ятиденний строк Мінфіну.

       8. Держгеокадастр подає щомісяця до 20 числа Мінфіну та Мінекономіки звіт про використання бюджетних коштів із зазначенням кількісних, вартісних та результативних показників виконання заходів.

       9. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані (створені) оборотні і необоротні активи, а також відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

       10. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, звіту про виконання паспорта бюджетної програми, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в установленому законодавством порядку».

 

  • 6 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 р. № 189 «Про внесення зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

      Цим документом до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вноситься така зміна:

       «Пункт 61 викласти в такій редакції:

       “61. Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

       1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

       2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

       засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

       засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв’язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

       засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

       3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов’язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб’єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

       4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

       У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

       Протягом дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця — громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України “Про нотаріат”, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід’ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

       Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.”.

 

  • 16 січня 2020 року  набув чинності Закон України від 5 грудня 2019 року №340-IX 
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»
    ,
    крім підпункту 2, абзаців першого–третього підпункту 3, підпункту 4 пункту 1, пунктів 2 та 3, підпунктів 2, 7–9 пункту 8, абзацу другого підпункту 8 пункту 10, абзаців першого –третього підпункту 5, підпункту 6, абзаців восьмого та дев'ятого підпункту 13, підпункту 21 пункту 11, абзаців першого–третього підпункту 1, абзаців першого–третього підпункту 2, підпункту 4 пункту 12, пункту 13 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону (відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону). Закон опубліковано 15 січня 2020 року.

       Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, які унеможливлюють:

  • неправомірне заволодіння землями, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами;
  • захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів);
  • зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничій діяльності, поглинання підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток).

 

  • 1 січня 2020 року набув чинності Закон України від 29 жовтня 2019 року №232-ІХ
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону».

       Закон визначає розміри земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури, завширшки 30-50 метрів уздовж усієї лінії державного кордону із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією. До цього жодним нормативно-правовим актом не було це визначено.

       Також суттєвим є звільнення органів прикордонного відомства від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

      Відповідні зміни внесено до Земельного кодексу, Водного кодексу, Закону України «Про державний кордон України».

 

  • З 1 січня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб  членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

       Фінансова підтримка полягає у доплаті на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного соціального внеску.

       Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до Закону про фермерське господарство та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

       Не мають права на отримання доплати ті господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати ЄСВ та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

       Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства має подати не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця до податкового органу заяву. До заяв голова фермерського господарства має додати копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

       Право на отримання доплати виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

       За підсумками календарного року господарства мають сплатити внесок із прибутку (отриманого від провадження їх діяльності) зменшений на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 

  • З 31 грудня 2019 року діє постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1140 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру».

       Постановою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, в частині визначення процедур та порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності Державних кадастрових реєстраторів, встановлення повноважень Держгеокадастру, його територіальних органів, зокрема пов’язаних із скасуванням рішень державних кадастрових реєстраторів, прийнятих з порушенням норм діючого законодавства.

       Постановою передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів (протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю) або до суду.

       Отже, особа, яка вважає, що її права порушено зможе оскаржити відповідні дії чи рішення до територіального органу Держгеокадастру. У разі незгоди з рішенням вказаного органу за результатом розгляду скарги, його можна оскаржити до Держгеокадастру. Виключення складають рішення про скасування рішення про відмову в державній реєстрації земельної ділянки та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які можна оскаржити виключно до Держгеокадастру або до суду.

       Також передбачені випадки відмови у задоволенні скарги на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастром та його територіальними органами, насамперед, якщо наявна інформація про:

  • судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
  • судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

       Крім того, забезпечується відкритий доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання до відомостей про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі та координат поворотних точок меж земельної ділянки.

 

  • З 31 грудня 2019 року діє постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

       Постановою вносяться зміни до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553.

       Зокрема, затверджено вимоги до подання відповідної документації із землеустрою в електронному вигляді за заявою за визначеною формою, передбачено оприлюднення на офіційному веб-сайті Держгеокадастру наявних матеріалів Державного фонду в електронній формі тощо.

       Крім того, змінами до Переліку адміністративних послуг, що надаються Держгеокадастром та його територіальними органами на безоплатній основі, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835, а також змінами до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835, скасовується адміністративна послуга «Реєстрація апаратури супутникових радіонавігаційних систем, крім апаратури Міноборони, МВС та СБУ».

       Також визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України.

 

  • 3 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», № 296-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила в цілому 14 листопада 2019 року (вступив у дію 5 грудня 2019 року).

       Закон розроблений з метою вдосконалення та прискорення процесу розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (ОЦВС), підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок.

       Згідно з документом, землі оборони, призначені для розміщення й постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.

       Ухвалення закону сприятиме створенню більш тісної взаємодії підрозділів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та підрозділів Міністерства оборони України в частині організації використання повітряного простору як у мирний час, так і в особливий період.

       Реалізація закону забезпечить удосконалення процесу використання земель оборони для розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, сприятиме ефективнішому використанню вже виділених земельних ділянок, дасть змогу не виводити з користування землі іншого призначення для розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), зменшити витрати на створення енергетичної, транспортної й соціальної інфраструктури під час уведення в експлуатацію нових засобів.

 

  • 21 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 29 жовтня 2019 року № 233-IX
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних обєктів для загального водокористування».

       Документ вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності (відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) ─ 21.02.2020 року.

       Закон спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

       Законом передбачається внесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».

       Внесеними змінами забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

       Законом забороняється у прибережних захисних смугах влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

       Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

       У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

       Законом доповнено статтю 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення частинами другою та третьою такого змісту:

       «Обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом, ─ тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ─ від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

       Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ─ тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ─ від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

 

  • 21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України постановою № 760 вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 і від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

       Внесені зміни передбачають порядок збирання інформації у ході моніторингу земель та її передачі.

      Крім того, внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Зміни стосуються, зокрема, повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, в тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в містах Києві та Севастополі.

      Реалізація постанови дозволить забезпечити проведення моніторингу земель територіальними органами Держгеокадастру, а також можливість подання документації із землеустрою кадастровому реєстратору для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в електронному вигляді.

 

  • 19 червня 2019 року Кабінет Міністрів постановою №522 вніс зміни до своєї постанови від 19 квітня 1993 р. N 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

       У документі йдеться про зміни у частині розширення повноваження сільських, селищних, міських рад в частині контролю за дотриманням земельного і податкового законодавства та охороною земель, вчасного реагування на порушення і можливості стягнення збитків як недоотриманого доходу від плати на землю.

       Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями та виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

       Прийнятою постановою Порядок змінено - у переліку органів, які мають право створювати Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, слова «виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад» замінено на «виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад».

       Тепер ОТГ зможуть здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, що забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків (неодержані доходи).

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень