СПІВПРАЦЯ АГРАРІЇВ І ПАСІЧНИКІВ ЗБЕРЕЖЕ БДЖІЛ ВІД ЗАГИБЕЛІ!

 

СПІВПРАЦЯ АГРАРІЇВ І ПАСІЧНИКІВ ЗБЕРЕЖЕ БДЖІЛ ВІД ЗАГИБЕЛІ!

 З настанням весни трапляються випадки  отруєння бджіл агрохімікатами, які використовують  фермери під час обробки  полів  і садів. Як наслідок  – до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області  надходять  звернення пасічників з проханням зробити відбір підмору бджіл. Фахівці фітосанітарної безпеки і Управління безпечності  харчових продуктів і  ветеринарної медицини  Служби вкотре нагадують і роз’яснюють –  кожен пасічник у своїй діяльності повинен дотримуватись ветеринарно-санітарного законодавства, а це : умови утримання пасіки, епізоотичне благополуччя бджолосімей, своєчасне та ефективне проведення лікувально-профілактичних заходів. У результаті  – отримає смачний продукт і збереже  бджолині сім’ї.

Згідно  статті 13 Закону України  «Про бджільництво», пасічники повинні  обов’язково зареєструвати  свою пасіку і отримати  ветеринарно-санітарний паспорт. Племінні бджолорозплідники і племінні пасіки проходять атестацію та одержують племінні свідоцтва (сертифікати) відповідно до Закону України “Про племінну справу у тваринництві”.

Для забезпечення якісної роботи пасічників,  повинна бути налагоджена  міцна співпраця  з сільськими головами та головами ОТГ і з власниками та керівниками фермерських господарств. Кожен сільський голова  і голова ОТГ має володіти інформацією про кількість пасік в селі та мати інтерактивну мапу  посівів сільськогосподарських культур, зокрема, медоносів: соняшник, гречка, ріпак. А той, хто займається бджільництвом, зможе безперешкодно отримати інформацію і в подальшому контактувати з власниками та керівниками  фермерських господарств, які здійснюють посіви.

Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівничих будівель. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з місцевими органами влади.

Бджолярі у  період обробки полів і садків агрохімікатами мають провести ряд запобіжних заходів:

  • Повідомити про те, де розміщені їхні пасіки, ставити до відома фермера та фермера сусіда в радіусі 10 км;
  • Найкраще – вивезти пасіку в безпечне місце;
  • При виборі місця для кочівлі слід враховувати наявність альтернативних медоносів, різнотрав’я, балок, лісових масивів, створювати штучні посіви медоносів(буркуну, фацелії, синяку, інших медоносних культур) щоб бджола не була зорієнтована лише на одне поле;
  • Якщо термін дії препарату короткий, то дозволяється на одну добу, максимум на дві доби закрити льотки, забезпечивши бджіл достатньою кількістю води, розширивши гнізда, знявши утеплення;

Власники та керівники  фермерських господарств  повинні мати затверджений перелік пестицидів та використовувати у своїй діяльності виключно їх.

До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище,  відносяться  – пестициди.  Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, бджіл, тварин і людей.

Отож, забороняється  проведення обробіток пестицидами  всіх груп токсичності  з метою боротьби з шкідниками та хворобами  сільськогосподарських культур, лісових угідь, які розташовані ближче:  5км від місця постійного перебування медоносних пасік;    2 км від  рибогосподарських  водойм,  відкритих джерел водопостачання, місць випасу  домашніх тварин; 1км від населених пунктів, ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються  в їжу без термічної обробки, садів, виноградників тощо.

Фермер, застосовуючи засоби захисту рослин, повинен:

– за три доби до початку обробки через засоби масової інформації (радіо, преса, телебачення, подвірні обходи, сільські ради, ОТГ та інші засоби інформації) попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ;

– повідомляти  дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл;

–  всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних повітряних потоках;

– у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

Нагадаємо, відносинами щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом, регулюються та визначаються нормативно – правовими актами в галузі бджільництва і законами України: «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Про порядок реєстрації, розміщення пасіки та вжиття заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами розповість пам’ятка. Про необхідні заходи, читайте у Пам’ятка для бджолярів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БДЖОЛЯРІВ

 

Про порядок реєстрації, розміщення пасіки та вжиття заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами

Необхідні заходи:

       -пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом, у сільській (селищній) раді один раз на рік заснування пасіки;

       -у випадку кочівлі - у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю;

       -реєстрація пасіки проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи, незалежно від форм власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей;

        -під час реєстрації пасіки проводиться її обстеження районним органом державної ветеринарної медицини, дані обстежень заносяться в журнал обліку пасік та в 30-ти денний термін видати  заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації та ветеринарно-санітарний стан;

         -при зміні назви чи адреси пасіки, її власник повинен проінформувати про це районне управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів;

         -отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області;

          -при отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів;

          -за три дні до проведення обробітку засобами захисту рослин, керівник сільськогосподарського підприємства сповіщає пасічників (населення) цієї місцевості (радіо, преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку с/г угідь;

            -в разі не дотримання вимог керівник сільськогосподарського підприємства несе кримінальну відповідальність;

             -при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 метрів  для підвищення льоту бджіл.

 

 

У випадку отруєння бджіл необхідно провести такі дії:

              скорочувати гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами;

            забезпечувати сім’ї бджіл водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, по мірі виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють;

            звернутися до голови сільської (селищної) ради з офіційною заявою про створення комісії для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб в склад якої входять:

представник сільгосппідприємства, що проводило обробіток;

представники  Держпродспоживслужби  ( фахівці ветеринарної медицини, фітосанітарної безпеки, за дотриманням санітарного  законодавства);

представник сільської ради;

господар пасіки;

декілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл;

             зібрати протягом 24 годин зразки загинувши бджіл , шматочки свіжого пилку та меду і направити на проведення аналізу.

              відібрати зразки бджіл, які загинули шматочок щільника (15x15) з свіжо принесеним нектаром та квітковим пилком. У кожний відібраний зразок вкладають листок з надписом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини , яку обробляли, зразки відбирають по діагоналі через поле і не менше 10 пакетів, також вкладаючи надпис з часом та датою відбору, засвідчені підписами членів комісії;

             скласти акти проведеної роботи , які отримують всі члени комісії (окрім свідків);

             направити зразки відібраних проб бджіл, які загинули, меду, перги, відібраних рослин з поля, де проводився обробіток разом з складеними актами в лабораторії, які акредитовані на проведення досліджень;

             в разі необхідності зібрані документи направляють до суду.

             Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.Фото без опису

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень