Полезахисні лісові смуги
#ЕкологіяМачухівськоїОТГ_ІНФОРМУЄ
Бува, в степу таке нещастя виникне, Хоч в інший край за хлібом виїжджай. Там висохне, там вимерзне, там вимокне, А поміж лісосмугами – врожай… (В. Бровченко). Лише від ерозії ґрунтів Україна щорічно втрачає більше 10-12 млн. т зерна. А площа еродованих земель налічує понад 18,5 млн. га (31% території держави). Одна із причин вітрової ерозії – занедбаність полезахисних лісосмуг. Зауважу, кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Упродовж останніх 50-ти років в Україні було висаджено 440 тисяч гектарів, на території Одеської області – майже 50 тис. гектарів полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Так, один гектар лісосмуги захищає 20-30 гектарів ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%. Полезахисні лісові смуги – це лісові насадження, штучно створені з метою захисту сільськогосподарських угідь від посух та ерозії ґрунтів. Полезахисні лісосмуги виконують багато функцій. Вони затримують сніг та зберігають вологу для майбутнього врожаю, не дають зливам змивати родючий грунт з полів, вгамовують вітер та стримують пилові бурі. На полях, які захищені лісосмугами, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, в два рази знижується непродуктивне випаровування вологи. Врожайність зернових підвищується на 5-7 ц/га. В умовах високої розораності земель лісосмуги є притулком для багатьох видів тварин. Лісосмуги стримують рознесення вітром отрутохімікатів, якими обробляють поля. Що ж ми маємо сьогодні? В Україні переважна більшість лісосмуг була закладена колгоспами в 50–60-х рр. 20 століття і перебувала у їхньому користуванні. З початком приватизації земель у 1992 р. полезахисні лісосмуги були передані у власність колективних та інших сільськогосподарських підприємств, утворених на базі колгоспів. Однак, лісосмуги не є сільськогосподарськими угіддями і тому були віднесені до земель загального користування таких підприємств. Згідно із Земельним Кодексом України (в ред. 1992 р.) вони не підлягали паюванню. У зв’язку з проведенням у 2000 р. реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств у сільськогосподарські формування ринкового типу (приватні підприємства, фермерські господарства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо), які не були суб’єктами права колективної власності на землю, полезахисні лісосмуги були передані у відання відповідних місцевих рад. Сьогодні лісосмуги стають місцем самовільного скидання сміття, потерпають від випалювання стерні на прилеглих полях. Вони суцільно або надмірно вирубуються. Дуби та інші високобонітетні дерева заготовляють на дров’яну деревину, а інколи і для розпиловки на приватних пилорамах. Майже ніхто із власників та орендарів земель не займається відновленням лісосмуг. У переважній кількості господарств району відсутня система полезахисних лісових смуг, а наявні лісосмуги часто не досягають проектної висоти, від якої залежить їх полезахисна ефективність. Згідно з Лісовим кодексом, полезахисні лісосмуги належать до лісів. Тому для проведення будь-якої рубки у лісі необхідно отримати спеціальний дозвіл – лісорубний квиток. Орендарі не можуть навіть самостійно розчистити орендовану ділянку ріллі, що перебуває у сільгоспобігу і заросла самосівом уздовж лісосмуги. Лісорубний квиток видається власниками лісів або постійними лісокористувачами також на проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства. Для отримання такого дозволу сільській раді необхідно звернутись до відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації з клопотанням про проведення обстеження лісосмуги на предмет необхідності будь-якої рубки. До складу комісії по обстеженні лісосмуги входить державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища, представники райдержадміністрації, лісгоспу та сільської ради. При висновку комісії про доцільності проведення вирубування дерев проводиться відведення лісосмуги в рубку. Оскільки районна адміністрація не має фахівців із лісового господарства, то відведення лісової ділянки у рубку може виконати лише держлісгосп, у зоні діяльності якого розташована лісосмуга. В цьому випадку з лісгоспом укладається договір про надання послуг. Якщо в штаті райдержадміністрації є агролісомеліоратор, вимітку дерев у рубку проводить він. Матеріально-грошову оцінку лісосіки здійснює лісгосп, а заповнення лісорубного квитка виконує відділ агропромислового розвитку райдержадміністрації . Квиток видається, як правило, на відповідну сільську раду. Полезахисні смуги є найважливішою ланкою у системі захисних лісонасаджень на орних землях. Збереження лісосмуг є одним з найважливіших засобів і підвищення врожаїв, і збереження здоров’я людини. За проведення незаконних рубок, або проведення рубок не у відповідності з вимогами чинного законодавства, винних осіб буде притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності з нарахуванням відшкодування заподіяної шкоди. Будьте справжніми господарями!