Продовжуємо тему запобігання масовому отруєнню та загибелі бджіл від застосування пестицидів.
Збільшення посівних площ соняшнику, ріпаку призвело до частішого застосування інсектицидів в посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема пасічників охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу.
Необхідна співпраця взаємодії пасічників, аграріїв та посадових осіб місцевого самоврядування. Звертаємо увагу на дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів у сільському господарстві.
Аграрії, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані:
- не пізніше ніж за три доби до початку робіт, через засоби масової інформації попередили про це бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблених площ;
- повідомити дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Обробка сільськогосподарських культур повинна здійснюватися виключно препаратами, офіційно дозволеними в переліку пестицидів та агрохімікатів в Україні.
У свою чергу, після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляру необхідно на період обробки вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати виліт бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Відповідальність за безпеку бджіл несуть як аграрії, так і власники пасік
Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у територіальних громадах, міській раді. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування.
Завдяки запиленню ентомофільних культур (соняшнику, гречки, ріпаку та інші) їх врожайність підвищується в середньому нa 25-30%. Своєчасно захищені (оброблені) сільгоспвиробниками поля від шкідників надають можливість пaсічникам отримувати доброякісний мед. Тому повинна бути взаємна зацікавленість у пасічників, керівників сільськогосподарських товариств, фермерів.
Заходи запобігання отруєнню бджіл
Саме завдяки своєчасному оповіщенню (попередженню) бджолярі можуть отримувати інформацію щодо обробки полів пестицидами, щоб вжити заходів і уникнути контактів бджіл з отруйними речовинами. Адже ніхто не труїть бджіл навмисно. Агровиробники чи фермери може не повідомити бджолярів про час обприскування і внесення хімікатів, і при тому взагалі не знати про те, що десь поруч розташована пасіка.
З іншого боку, саме дбайливі аграрії знають, що запилення рослин бджолами або джмелями веде до суттєвого збільшення урожаю будь-якої культури, польової чи садової. Тож труїти бджіл – це те саме, що бити себе самого по кишені, зменшувати майбутні врожаї.
Якщо аграрії застосовують гербіциди від бур’янів та фунгіциди від хвороб рослин слабкого ступеня ризику – це менше ризиковано, але правил санітарних зон треба дотримуватися. А от при застосуванні інсектицидів від шкідників – необхідно завчасно обов’язково повідомляти. Саме інсектициди найбільш шкідливі для життєдіяльності бджіл.
До прикладу, сільгоспвиробники повинні повідомляти про майбутні обробки міську раду, голів ОТГ, а вони у свою чергу через групу у Вайбері та за допомогою СМС-розсилки - самих пасічників. Завдяки такій схемі інформування та злагодженій роботі усіх зацікавлених сторін буде значно зменшено випадків отруєння бджіл.
Поблизу населених пунктів повинні, в першу чергу, застосовуватися малотоксичні та малолеткі пестициди.
При сучасному рівні хімізації сільськогосподарського виробництва, в умовах значного збільшення кількості і розширення асортименту пестицидів охорона навколишнього середовища від забруднення має надзвичайно важливе значення і потребує встановлення суворих регламентів і чітко організовує системи контролю за їх дотриманням.
Тому рекомендуємо впроваджувати перспективні методи обробок:
- малооб’ємне та ультрамалооб’ємне обприскування,
- внесення гранульованих форм пестицидів та інших, при яких ґрунт та повітря найменше забруднюються.
Обробітки проводити необхідно вранці й вечірні пізні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовувати найменш токсичні пестициди або біопрепарати.
При плануванні сівозмін у господарствах окремі великі масиви культур, що потребують багатократних обробок, рекомендуємо розташовувати на відстані 1 км від населених пунктів.
Щоб зберегти здоров’я людей поблизу населених пунктів, доцільно планувати посадку культур із малими площами і тих, що не потребують багатократних хімічних обробок протягом сезону, а проводити, при можливості, механічні обробітки.
Пам’ятайте: взаємоповага господарника до інтересів бджоляра та бджоляра до інтересів господарника є найкращою гарантією унеможливлення пошкодження медоносних бджіл та отримання великого та якісного врожаю сільськогосподарських культур.
Заступник начальника відділу
захисту рослин, фітосанітарної діагностики
та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Ірина Іщенко
